Вот так, глядишь, люди подружатся с ветряками и ветрогенераторами)

Германия планирует построить в Северном и Балтийском морях десятки оффшорных ветропарков. Подходящие участки акватории могут стать дефицитом, как это уже произошло в Скандинавии. Выход предлагают норвежские инженеры.

Согласно решению, принятому правительством Германии на последнем перед выборами заседании, в период до 2020 года в немецкой экономической зоне в Северном и Балтийском морях предстоит возвести 40 оффшорных ветропарков. Суммарная площадь акватории, которую займут эти ветрогенераторы, составит около 100 квадратных километров, сообщает Deutsche Welle. Цифра и сама по себе внушительная, а тут еще при выборе площадей под ветропарки необходимо учитывать целый ряд ограничительных факторов: чтобы не мешали транспортному судоходству и рыболовству, чтобы не нарушали экологию и не портили морской пейзаж, и чтобы ветер дул не слишком сильно и не слишком слабо и желательно всегда. Ясно, что количество подходящих участков акватории отнюдь не безгранично. Германии их пока хватает, а вот, скажем, Дания, соорудившая свой первый оффшорный ветропарк 7 лет назад, уже испытывает дефицит прибрежного пространства. Именно это обстоятельство и побудило скандинавских инженеров задуматься над альтернативой тем стандартным башням, под которые приходится забивать сваи и заливать бетонные фундаменты.
Норвежец Финн Гуннар Нильсен (Finn Gunnar Nielsen) из компании StatoilHydro так описывает предложенную им и его коллегами конструкцию: «Это длинный узкий цилиндр, плавающий вертикально в воде. Его подводная часть уходит на глубину около 100 метров. К надводной части цилиндра крепится стандартная турбина с ротором и лопастями, так что внешне такой плавучий ветрогенератор ничем не отличается от стационарного. Наше сооружение крепится к морскому дну тремя якорными тросами и подсоединяется к электрокабелю».
Hywind – первая плавучая ветроустановка мощностью свыше 2 мегаватт. Нижняя часть цилиндра заполнена балластом, верхняя – воздухом. По сути дела, это Ванька-встанька или, проще, поплавок с грузилом. У компании StatoilHydro накоплен богатый опыт конструирования подобных сооружений, используемых в области нефте- и газодобычи, поэтому инженеры фирмы уверены в том, что и в области ветроэнергетики им будет сопутствовать успех. В июне первую такую плавучую ветроустановку, оборудованную генератором датской фирмы Siemens Wind Power, в смонтированном виде отбуксировали в море и принайтовили в 10 километрах от берега напротив норвежского города Ставангер. Затем установку подключили к линии электропередач, система прошла последние испытания и в середине сентября была введена в эксплуатацию. «Пилотный проект рассчитан на 2 года, – говорит Финн Гуннар Нильсен, – и все это время мы будем постоянно наблюдать за работой установки и собирать информацию. Собранные данные позволят нам усовершенствовать нашу концепцию».
Сооружение норвежских инженеров – первый в мире плавучий ветрогенератор столь высокой мощности: 2,3 мегаватта. Но от конкурентных конструкций оно отличается не только этим. «Наша установка построена с таким расчетом, чтобы выдержать самый сильный шторм, какой только может быть в Северном море, с волнами высотой в 14-15 метров, – поясняет Финн Гуннар Нильсен. – Прочим конструкциим сильное волнение на море противопоказано. А это чрезвычайно существенное различие!»
Возможно, поэтому разработчики и окрестили свое детище Hywind. Правда, если ориентироваться на написание, то первый слог названия происходит от наименования самой фирмы StatoilHydro, но на слух слово Hywind воспринимается скорее как «сильный ветер». Независимые эксперты считают норвежскую концепция хоть и многообещающей, но не свободной от недостатков. «Важное преимущество установки Hywind состоит в том, что это очень стабильная система, – говорит, например, Джейсон Джонкмен (Jason Jonkman), сотрудник Национального технологического центра ветроэнергетики США. – Благодаря очень большой осадке и тяжелому балласту установка мало подвержена качке. Но большая осадка является одновременно и недостатком системы, потому что она требует больших глубин. Для Норвегии это не проблема, там много глубоких фьордов, где можно установку целиком смонтировать у берега, а потом отбуксировать в открытое море. Но в других странах, в том числе в США, таких глубоких гаваней нет. И там вам придётся отдельные элементы установки буксировать порознь и монтировать уже в море, а это очень дорого. Я думаю, что это отличная конструкция для Норвегии, но не очень удачная для США».
Однако Финн Гуннар Нильсен уверен, что его детище найдет применение и за пределами Норвегии. Тем более что в более закрытых акваториях установку можно будет эксплуатировать и с более коротким цилиндром-поплавком: «В мире имеется много густонаселенных прибрежных районов, где постоянно дуют ветры и где морское дно уходит резко вниз на глубину более 100 метров. Это и Калифорния, и Португалия, и Испания, и Япония».

energyland.info

Национальная комиссия регулирования электроэнергетики (НКРЭ) с 1 сентября повысила «зеленые» тарифы на электроэнергию ветроэлектростанций (ВЭС) и малых гидроэлектростанций (ГЭС). Об этом сообщили в НКРЭ.

Тарифы для ВЭС увеличены до 127 коп. / кВт-час, ГЭС – до 87,08 коп / кВт-час (для обеих категорий указаны без учета НДС). В НКРЭ пояснили, что рост тарифа связан с изменением курса гривни относительно евро. Как сообщалось, порядок установления «зеленых» тарифов НКРЭ утвердила 16 июля 2009.

«Зеленый» тариф определяется по формуле, в которой для каждого субъекта определенный коэффициент, размеры которого зависят от типа альтернативного источника электроэнергии и характеристик энергогенерирующего оборудования.

Источник: Интерфакс-Украина

Довідка

Щодо плати за використання
енергії вітру та сертифікацію
вітроелектростанцій (ВЕС)

1. Справляння платежів (зборів) за використання енергії вітру.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників визначені Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам. Будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про систему оподаткування» об’єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі); місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
16) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
17) збір до Державного інноваційного фонду;
18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
19) фіксований сільськогосподарський податок;
20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року);
22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;
24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
26) збір за проведення гастрольних заходів;
27) судовий збір;
28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
Податки і збори (обов’язкові платежі), зазначені в пунктах 7, 8, 10, 11, 13, 14 частини першої цієї статті, на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) визначаються в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про систему оподаткування» до місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:
1) збір за припаркування автотранспорту;
2) ринковий збір;
3) збір за видачу ордера на квартиру;
4) курортний збір;
5) збір за участь у бігах на іподромі;
6) збір за виграш на бігах на іподромі;
7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
збір за право використання місцевої символіки;
9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;
10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
11) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
12) збір з власників собак.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;
е) лісові ресурси державного значення;
є) природні ресурси в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об’єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об’єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об’єктами загальнодержавного значення;
з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених.
Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси.
До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря – життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Вікіпедія дає визначення вітру як потоку повітря. Відповідно до ГОСТ 26883-86 (Авіаційна метеорологія) під вітром розуміється потік повітря, що рухається відносно земної поверхні зі швидкістю більше 0,6 м/с.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 2002 затверджено Механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, відповідно до якого платниками збору є Державне підприємство «Енергоринок» та юридичні особи – виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії. Відповідно до п. 3 вищезазначеного Механізму об’єктом обчислення збору є:
для Державного підприємства «Енергоринок» – вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість;
для юридичних осіб – виробників електричної і теплової енергії – вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками і малими гідроелектростанціями потужністю до 20 МВт, та теплової енергії без урахування податку на додану вартість.
Юридичні особи – виробники електричної енергії на малих гідроелектростанціях потужністю до 20 МВт спрямовують кошти у розмірі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію на будівництво нових та реконструкцію і модернізацію діючих малих гідроелектростанцій потужністю до 20 МВт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» когенераційна установка – комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію.

Висновок: чинним законодавством не передбачено справляння яких-небудь платежів (зборів) за використання енергії вітру, у тому числі під час виробництва електричної енергії вітровими електростанціями.

На сьогодні в Україні на законодавчому рівні стимулюється використання альтернативних джерел енергії, до яких, відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», віднесено і енергію вітру як одне із відновлювальних джерел енергії. Прикладом цьому є прийняття Верховною Радою України 01.04.2009 р. ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії». Цим Законом було доповнено Закон України «Про електроенергетику» статтею 171 (Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії), відповідно до якої величина «зеленого» тарифу встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики. Величина «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру. Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:
1,2 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 КВт;
1,4 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких більша за 600 КВт, але не перевищує 2000 КВт;
2,1 – для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 2000 КВт.
А останній абзац статті 5 зазначеного Закону викладено в новій редакції, що передбачає оплату електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію.

В свою чергу на регіональному рівні Уряд АР Криму прийняв 25.01.96 р. постанову № 23 «Про розвиток вітроенергетики в Криму», якою надав пільги при виробництві і будівництві вітроелектростанцій.

2. Ліцензування діяльності в електроенергетиці.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування у сфері електроенергетики здійснюється згідно з законом, що регулює відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією регулювання електроенергетики України. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання без ліцензії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені в умовах і правилах здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1. Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 08.02.96 р. № 3 ліцензуванню підлягає діяльність суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, які:
мають у своїй власності чи користуванні обладнання встановленої потужності не менше 5 МВт;
мають у своїй власності чи користуванні обладнання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел (крім доменного та коксівного газів) встановленої потужності не менше 10 МВт, або мають намір продажу виробленої електричної енергії зазначеним обладнанням незалежно від встановленої потужності на оптовому ринку електричної енергії України.

3. Сертифікація вітроелектростанцій.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 р. № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов’язкову та добровільну.

Відповідно до ст. 14 Декрету КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання – національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, у тому числі затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, та визначає її запровадження.

Відповідно до ст. 15 Декрету КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації. Обов’язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. У зазначеному Переліку відсутні вітрові електростанції.

17 травня 2001 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 2406-III «Про підтвердження відповідності», який визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону до об’єктів підтвердження відповідності відноситься і продукція. Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону продукція – будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про підтвердження відповідності» процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами. Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності.

З питанням про запровадження технічних регламентів щодо підтвердження відповідності вітроелектростанцій слід звертатись із відповідним запитом на адресу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Що стосується чинності постанови КМ України від 15.07.98 р. № 1094 «Про державну експертизу з енергозбереження», то вона є чинною і на сьогодні. Пункт 5 вищезазначеної постанови зобов’язував органи Державної митної служби здійснювати починаючи з 1 січня 1999 р. митне оформлення продукції за наявності позитивного висновку експертизи з енергозбереження документації на придбані енергоємну техніку, технології та матеріали відповідно до переліку, що затверджується Державним комітетом з енергозбереження. Однак постановою КМ України від 21.05.2009 р. № 493 п. 5 постанови № 1094 визнаний таким, що втратив чинність. У зв’язку з втратою чинності п. 5 постанови № 1094 було визнано таким, що втратив чинність і Перелік нової енергоємної техніки, енергоємних матеріалів, на документацію щодо придбання (купівлі) яких Державною інспекцією з енергозбереження видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення. В той же час Перелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, що є додатком до постанови № 1094, залишається в силі і в цьому Переліку зазначена документація на створення нової енергоємної техніки і документація на придбання за імпортом нової енергоємної техніки.

Зі слів прес-секретаря Міністра палива та енергетики Фента Ді (дані із сайту ugmk.info) на сьогодні НКРЕ розробляє регуляторні документи, що стосуються укладення договорів та надання технічних умов для будівництва вітрових електростанцій.
В пресі активно обговорюється тема використання вітроенергетичних та сонячних установок. Звертається увага, що спеціального законодавства про побутове використання вітроенергетичних та сонячних установок в Україні не існує. При цьому виробники вітряків зазвичай пропонують прирівнювати їх до звичайних побутових електроприладів (адже ми використовуємо на тих самих умовах бензинові та дизель-генератори, чи не так?). Також звертається увага, що обладнання обов’язково має бути сертифіковане в Україні і мати висновок про відповідність Системі стандартів з охорони праці (ССТБ). Тому що вітряки зазвичай монтуються на високій опорі, тому необхідно забеспечити захист від удару блискавки (встановити громовідвід). І ще звертається увага, що в Україні заборонений продаж енергії від приватних вітряків та сонячних батарей фізичним та юридичним особам або у загальну мережу, що мали випадки порушення кримінальної справи з цього приводу в Криму та Одесі.

Адвокат О.В.Матвієвський, 01.09.2009 р.

Свідоцтво № 0486 від 14.12.94 р.

http://vetronet.com

Ветротурбины влияют на направление штормов над Северной Атлантикой, на состояние почвы, их воздействие на атмосферу сравнимо с влиянием на климат вновь построенного города небоскребов.

Крупномасштабные ветровые фермы, состоящие из сотен тысяч ветряных турбин распространяемые на большие площади для производства электроэнергии, могут оказывать значительное влияние климат. В отличие от электростанций, что сжигают нефть, уголь или природный газ, энергия ветра не требует топлива, не выделяет никаких загрязнений, и не производит двуокисей углерода или каких-либо других газов, создающих парниковый эффект.

Действенность, эффективность и экономическая ценность ветроэнергетики сильно зависит от погодных условий, а так же от таких факторов, как рельеф, растительность и строительные конструкции, которые влияют на скорость, направление и изменчивость ветра, который взаимодействует с лопастями ветровых турбин.

Но могут ли ветропарки, в свою очередь, влиять на погоду?

Этот вопрос может сначала показаться слегка надуманным. Но думая, о ветровых фермах, в совокупности, как об огромных бабочках из теории хаоса, в котором, казалось бы, несущественное событие (например, бабочка хлопающая крыльями) может привести к глобальным изменениям в последовательности событий, которые происходят.

С помощью ветра исследователи изучают возможности крупных ветряных электростанций, работающих в одном регионе, изменять погодные условия в другом регионе. В частности, вращение винтов ветряных мельниц создает значительные волнения, которые создают турбулентность. Такие воздушные ямы в могут существенно повлиять на ветры, находящиеся в нижних слоях атмосферы.

«Если у вас есть несколько ветровых ферм в 10 километрах к западу, то это не окажет какого-либо значительного влияния на погоду «, утверждает (Дэниэл-Кирк-Давидов (Daniel Kirk-Davidoff) , метеоролог университета Мэриленд. Но если весь запад представляет собой сплошную ветряную ферму, то тогда вы можете ждать глобального влияния на атмосферу региона.

Кирк-Давидов и его коллега из UMD, Даниэль Барри, использовали модели общей циркуляции воздуха в атмосфере (аналогичные модели, используются для прогнозирования климатических изменений), чтобы рассчитать последствия распространения на Западе сетки взаимосвязанных ветропарков, состоящих из тысяч ветряных турбин. В среднем, исследования показали, что скорости ветров в регионе были снижены на 5.5-6.7 миль в час. Более существенно то, что ветротурбины стали причиной крупномасштабных нарушений воздушного течения, которое стало волнообразным. Такое нарушение вызывает существенное влияние на развитие и направление штормов над Северной Атлантикой.

Полностью исследовать влияние ветровых ферм на погоду практически невозможно.

В данный момент, крупнейшей ветровой фермой является Horse Hollow Wind Energy Center в Техасе, её парк насчитывает около 420 ветровых турбин.

Масштабы и степень воздействия таких ветровых ферм должны быть предположительно меньше, чем в имитационной модели. Но последствия могут быть непредсказуемы, особенно в ситуациях, связанных со штормами, такими, как крупные зимние циклоны, формирующиеся вдоль сильных фронтальных зон.

Статистика прогнозов показывает, что даже безобидные изменения ветра в низких слоях атмосферы могут привести к большой неопределенности в сроках, силе и движении крупных штормов в течение нескольких дней.

Ветропарки могут также привести к изменениям в местной климатологии, значительно влияя, например, на сельское хозяйство, расположенное внутри или вокруг районов, охватываемых ветропарками. Часто наблюдается повышение ночной температуры воздуха в среднем на 4 градуса. Подобные климатические изменения оказывают влияние на влажность почвы, она начинает сохнуть из-за повышенного испарения.

Пока остается неясным, каким образом это воздействие ветровых ферм можно сопоставить, например, с последствиями постройки высотных комплексов, или, если уж на то пошло, с влиянием строительства совершенно нового города, где большая часть домов небоскребы.

По материалам energyland.info

Статья опубликована в еженедельной газете «Property Times»,
в комментариях принимал участие генеральный директор компании «Зеленая энергия» Геннадий Захаренко.

Европейский союз планирует доведение доли возобновляемых источников энергии
до 15 % к 2010 году

Использование альтернативных или возобновляемых источников энергии становится все более востребованным в странах Европы. Украина пока еще не может похвастаться большой популярностью таких систем, но, тем не менее, спрос на них растет с каждым годом.

Энергия ветра

Ветроэнергетика является интенсивно развивающейся отраслью получения энергии во всем мире, и спрос на такие установки, по данным операторов, увеличился приблизительно в шесть раз.
По видам конструкций ветрогенераторы делятся на два типа. Первый: горизонтальные (классические) – с горизонтальным размещением ротора. «Установки с горизонтальной осью вращения,
имеющие две или три лопасти, установленные
на вершине башни, – наиболее распространенный тип ветрогенераторов. Расположение ведущего вала ротора – части турбины, соединяющей
лопасти с генератором, считается осью машины.
У турбин с горизонтальной осью вращения ведущий вал ротора расположен горизонтально.
Старт 4-5 м/с набирает номинальную мощность
при 10-12 м/с», – комментирует Денис Дубинин, директор по продажам компании «Кайлас М».

Продолжение статьи в PDF